6.1 ѕќЌя““я “ј ќ—Ќќ¬» Ћј—»‘≤ ј÷≤ѓ Ќ≈“ј–»‘Ќ»’ «ј—ќЅ≤¬
¬ажливим методом державного впливу на зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини Ї комплекс адм≥н≥стративних або нетарифних засоб≥в, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до засоб≥в безпосереднього управл≥нського впливу. Ќажаль в украњнському законодавств≥ немаЇ ч≥ткого визначенн¤ пон¤тт¤ нетарифних заход≥в регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. “ак, наприклад, в абзац≥ 2 ч. « ст. 7 «акону про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть лише встановлюЇтьс¤, що регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою " передбачених в законах ”крањни акт≥в тарифного ≥ нетарифного регулюванн¤, ¤к≥ видаютьс¤ державними органами ”крањни в межах њх компетенц≥њ", а сам терм≥н акту нетарифного регулюванн¤ не розкриваЇтьс¤. ” сучасн≥й украњнськ≥й правов≥й науц≥ п≥д нетарифними засобами регулюванн¤ зазвичай розум≥ють встановлен≥ законодавцем обмежувально-заборонн≥ заходи, ¤к≥ перешкоджають проникненню ≥мпортних товар≥в на внутр≥шн≥й ринок ”крањни з метою захисту ≥нтерес≥в в≥тчизн¤ного виробника та споживача. јле нав≥ть таке достатньо повне визначенн¤ вимагаЇ уточненн¤. ѕо-перше, необх≥дно зважати, що нетарифн≥ засоби застосовуютьс¤ ¤к до ≥мпорту так ≥ до експорту ≥, таким чином, необх≥дно говорити про перешкоди дл¤ перем≥щенн¤ товар≥в та ≥нших предмет≥в через митний кордон ”крањни взагал≥. ѕо-друге, розширюЇтьс¤ сфера застосуванн¤ нетарифних заход≥в Ч з њх допомогою забезпечуЇтьс¤ захист навколишнього середовища, морал≥, рел≥г≥њ. “аким чином, мова вже йде про забезпеченн¤ в≥дпов≥дних аспект≥в нац≥ональноњ безпеки та нац≥ональних ≥нтерес≥в крањни Ч визначеного нами головного завданн¤ д≥¤льност≥ держави в митн≥й сфер≥. як зрозум≥ло з визначенн¤ "обмежувально-заборонн≥ заходи", нетарифн≥ засоби нос¤ть позаеконом≥чних характер ≥ головним њх завданн¤м Ї перешкоджанн¤ в≥льному перем≥щенню товар≥в, транспортних засоб≥в та ≥нших предмет≥в через митний кордон, що з одного боку обумовлюЇ р¤д переваг, а з ≥ншого Ч ставить њх у протир≥чч¤ з принципами "в≥льноњ торг≥вл≥", ¤к≥ встановлюютьс¤ б≥льш≥стю м≥жнародно-правових акт≥в з митних питань ≥ питань м≥жнародноњ торг≥вл≥. як ми вже згадували, вперше терм≥н нетарифних бар'Їр≥в виник в м≥жнародному прав≥ завд¤ки д≥¤льност≥ √ј““. ” ст. XI √ј““, присв¤чен≥й загальн≥й в≥дм≥н≥ к≥льк≥сних обмежень, так≥ обмеженн¤ визначаютьс¤ ¤к будь-¤к≥ ≥нш≥ заходи кр≥м мит, податк≥в або ≥нших збор≥в. “обто, до нетарифних заход≥в в≥днос¤тьс¤ будь-¤к≥ заходи неподаткового характеру з боку держави, спр¤мован≥ на зд≥йсненн¤ впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини в зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥.
’оча в рамках —ќ“ неодноразово наголошувалос¤ на необх≥дност≥ повноњ л≥кв≥дац≥њ нетарифних бар'Їр≥в б≥льш≥сть крањн св≥ту продовжують широко њх застосовувати. "¬ тепер≥шн≥й час нетарифн≥ бар'Їри представл¤ють собою найб≥льш ефективну зброю дискрим≥нац≥њ та блокуванн¤ доступу до ринк≥в збуту. ¬они включають велику к≥льк≥сть протекц≥он≥стських прийом≥в (за п≥драхунками ёЌ “јƒ б≥льше н≥ж 800), починаючи в≥д ур¤дових субсид≥й, к≥льк≥сних обмежень, введенн¤ сан≥тарних ≥ техн≥чних норм ≥ зак≥нчуючи навмисним ускладненн¤м адм≥н≥стративних процедур". “аке важливе значенн¤ вони мають з р¤ду причин. ѕо-перше, будь-¤кий товар, перетинаючи митний кордон, в першу чергу, зустр≥чаЇ нетарифн≥ бар'Їри: к≥льк≥сн≥ обмеженн¤, заборони, стандарти ≥ т. ≥н. ѕо-друге, нетарифн≥ засоби державного впливу мають найвищу ц≥леспр¤мован≥сть, оперативн≥сть та ефективн≥сть пор≥вн¤но з тарифними, що обумовлюЇтьс¤ њх характером. √оловними властивими характеристиками нетарифних засоб≥в Ї безпосередн¤ реал≥зац≥¤ вол≥ керуючого суб'Їкту та позбавленн¤ споживача свободи вибору товар≥в.
—аму по¤ву нетарифних засоб≥в регулюванн¤ (к≥нець XIX Ч початок XX ст.) безпосередньо пов'¤зують з розширенн¤м участ≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ крупних ф≥рм та монопол≥й, ¤к≥ мали значн≥ ф≥нансов≥ ресурси ≥ можливост≥ долати тарифн≥ бар'Їри, податки та збори на шл¤ху до закордонних ринк≥в. ѕод≥бн≥ завданн¤ ≥ зараз Ї важливою сферою застосуванн¤ нетарифних засоб≥в, особливо щодо регулюванн¤ д≥¤льност≥ транснац≥ональних корпорац≥й ≥ трансфер≥в товар≥в ≥ устаткуванн¤ м≥ж п≥дрозд≥лами таких ф≥рм та корпорац≥й в р≥зних крањнах.
як це не дивно, але в сучасному —в≥т≥ значенн¤ нетарифних бар'Їр≥в безперервно зростаЇ ≥ це, в першу чергу, пов'¤зано з д≥¤льн≥стю √ј““/—ќ“, а конкретн≥ше ≥з значним зниженн¤м митних тариф≥в, ¤ке в≥дбулос¤ в п≥сл¤воЇнн≥ роки в результат≥ переговорного процесу в рамках √ј““ та "зв'¤зуванн¤" митних тариф≥в Ч тобто необх≥дност≥ узгодженн¤ зм≥н у нац≥ональному митному тариф≥ з ≥ншими зац≥кавленими державами-члена-ми √ј““/—ќ“. “ак, наприклад, середньозважений р≥вень ≥мпортних митних тариф≥в в промислово розвинутих крањнах знизивс¤ з 40 Ч 50% в к≥нц≥ 40-х рр. до 4-5% в тепер≥шн≥й час, а в результат≥ реал≥зац≥њ угод ”ругвайського раунду переговор≥в√ј““/—ќ“ в≥н повинен скласти 3%. “аке ≥стотне зниженн¤ р≥вн¤ митних ставок ≥, в≥дпов≥дно, р≥вн¤ митного захисту нац≥ональноњ економ≥ки значно зменшило ефективн≥сть та протекц≥он≥стське значенн¤ ≥нструмент≥в тарифного регулюванн¤ ≥ поставило вимоги щодо створенн¤ ефективноњ њх зам≥ни. Ќайб≥льшу активн≥сть в застосуванн≥ нетарифних засоб≥в про¤вл¤ють промислове розвинут≥ крањни, ¤к≥ Ї л≥дерами м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ч —получен≥ Ўтати, япон≥¤ ≥ крањни ™—. “ак, наприклад, в середин≥ 90-х рр. в середньому 14% товар≥в, ¤к≥ ≥мпортувалис¤ крањнами ™—, —≤Ћј ≥ япон≥Їю, п≥дпадали п≥д р≥зного роду нетарифн≥ обмеженн¤: ≥мпортн≥ квоти, добров≥льне обмеженн¤ експорту, антидемп≥нгов≥ заходи.
ƒо переваг нетарифних засоб≥в можна в≥днести досить просту процедуру њх застосуванн¤ (встановленн¤ б≥льшоњ частини нетарифних обмежень в≥дбуваЇтьс¤ нормативними актами орган≥в виконавчоњ влади), високу ефективн≥сть та оперативн≥сть застосуванн¤ (ефект в≥д цих засоб≥в не залежить в≥д економ≥чних закон≥в ≥ наступаЇ в≥дразу п≥сл¤ њх застосуванн¤), ц≥леспр¤мована реал≥зац≥¤ регул¤тивних ц≥лей, в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ узгоджувати застосуванн¤ б≥льшост≥ нетарифних засоб≥в з ≥ншими державами. —истема нетарифних засоб≥в забезпечуЇ запланований р≥вень виконанн¤ поставлених завдань: утриманн¤, зменшенн¤ або зб≥льшенн¤ ≥мпорту у визначених межах, забезпеченн¤ встановленого р≥вн¤ ≥мпорту та експорту по в≥дношенню до конкретних крањн, суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, конкретних груп товарноњ номенклатури, ефективно впливати на зовн≥шньоторговельний баланс крањни. р≥м того, значна частина цих обмежень (наприклад, техн≥чн≥ бар'Їри) нос¤ть прихований характер, що також Ї важливим дл¤ реал≥зац≥њ ц≥лей держави в митн≥й сфер≥.
ќсобливо значну роль нетарифн≥ обмеженн¤ в≥д≥грають в забезпеченн¤ нац≥ональних ≥нтерес≥в в митн≥й сфер≥ щодо контролю за перем≥щенн¤м зброњ, технолог≥й подв≥йного застосуванн¤, наркотичних засоб≥в та ≥нших товар≥в ≥ предмет≥в, оборот ¤ких обмежено або заборонено, чи ¤к≥ становл¤ть загрозу нац≥ональн≥й безпец≥ крањни. ” цьому аспект≥ важливою Ї можлив≥сть повн≥стю припинити перем≥щенн¤ певного виду товару через митний кордон, що дос¤гаЇтьс¤ лише при застосуванн≥ нетарифних засоб≥в.
¬ищеназван≥ характеристики створюють дл¤ ур¤ду значн≥ можливост≥ дл¤ в≥льного ман≥пулюванн¤ нетарифними обмеженн¤ми, що може бути ефективною формою узгодженн¤ м≥ждержавних економ≥чних в≥дносин на основ≥ взаЇмност≥ ≥ широко використовуЇтьс¤ в процес≥ м≥ждержавних переговор≥в.
ћи вже в≥дзначали багатоман≥тн≥сть засоб≥в нетарифного регулюванн¤, перел≥к ¤ких Ї практично невичерпним. “ак само ≥снуЇ багато основ квал≥ф≥кац≥њ под≥бних заход≥в. Ќаприклад, в залежност≥ в≥д конкретного об'Їкту впливу цих засоб≥в њх можна класиф≥кувати на наступн≥ категор≥њ: обмеженн¤ к≥лькост≥ товару, ¤ку дозволено вивозити або ввозити в крањну; обмеженн¤ кола експортер≥в або ≥мпортер≥в, ¤ким дозволено ввозити або вивозити товар; встановленн¤ спец≥альних умов при експорт≥ або ≥мпорт≥ товару тощо. р≥м того, розб≥жност≥ в п≥дходах класиф≥кац≥њ ≥снують м≥ж фах≥вц¤ми з митного права, економ≥ки, менеджменту, м≥жнародних в≥дносин. јле необх≥дно зважати, що —екретар≥атом √ј““ в св≥й час було розроблено власну класиф≥кац≥ю нетарифних обмежень.
«важаючи на впливов≥сть √ј““/—ќ“ у регулюванн≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин вдаЇтьс¤ за доц≥льне дотримуватис¤ ц≥Їњ класиф≥кац≥њ нетарифних заход≥в, безумовно приймаючи до уваги особливост≥ нац≥онального законодавства та галузеву специф≥ку митного регулюванн¤. «г≥дно класиф≥кац≥њ √ј““ заходи нетарифного регулюванн¤ розпод≥л¤ютьс¤ на п'¤ть груп: заходи втручанн¤ держави в економ≥ку, особливост≥ митних та адм≥н≥стративних процедур, стандарти та ≥нш≥ спец≥альн≥ вимоги до товар≥в, специф≥чн≥ торг≥вельн≥ бар'Їри, ≥мпортн≥ податки та збори. р≥м того, таку класиф≥кац≥ю сл≥д доповнити ≥ншою значною групою нетарифних ≥нструмент≥в Ч заходи валютно-ф≥нансовоњ пол≥тики.
Ћј—»‘≤ ј÷≤я Ќ≈“ј–»‘Ќ»’ «ј—ќЅ≤¬ –≈√”Ћё¬јЌЌя «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤ ¬≤ƒѕќ¬≤ƒЌќ ƒќ √ј““/—ќ“
ќбмеженн¤ в≥дносно ≥ноземних л≥керо-гор≥лчаних вироб≥в
„астина з перел≥чених заход≥в, наприклад Ч заходи втручанн¤ держави в економ≥ку та заходи валютно-ф≥нансовоњ пол≥тики, виход¤ть за сферу суто митноњ пол≥тики (а зв≥дси ≥ даного досл≥дженн¤) ≥ заслуговують окремого розгл¤ду в рамках державного управл≥нн¤ економ≥кою взагал≥. Ќаприклад, до заход≥в втручанн¤ держави в економ≥ку зазвичай в≥днос¤ть субсид≥њ та дотац≥њ нац≥ональним виробникам та експортерам, податков≥ п≥льги виробникам та споживачам продукц≥њ нац≥онального походженн¤, д≥¤льн≥сть державних п≥дприЇмств та пол≥тику державних закуп≥вель (поставок), державну монопол≥ю на торг≥влю певним товаром. «аходи валютно-ф≥нансовоњ пол≥тики включають в себе зм≥ни валютного курсу, особливост≥ процесу конвертац≥њ валют, обмеженн¤ щодо використанн¤ ≥ноземноњ валюти, банк≥вськ≥ кредитн≥ ставки, ≥нвестиц≥йний кл≥мат тощо.
ќдн≥Їю з найважлив≥ших у цьому аспект≥ можна вважати таку сферу ¤к пол≥тика державних замовлень, тобто пол≥тика в сфер≥ постачанн¤ товар≥в ≥ послуг дл¤ потреб державних орган≥в або на њх замовленн¤. Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту прид≥л¤Ї велике значенн¤ под≥бним замовленн¤м, враховуючи що вони оплачуютьс¤ за рахунок бюджетних кошт≥в, тобто кошт≥в платник≥в податк≥в, ≥ вважаЇ недоц≥льним ¤кщо ц≥ грош≥ йтимуть на розвиток ≥ноземного виробництва.
Ќажаль «акон ”крањни про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть не передбачаЇ п≥льг нац≥ональному виробнику при розпод≥л≥ державних замовлень. —татт¤ 21 «акону ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть", передбачаючи право державних орган≥в управл≥нн¤ ”крањни та м≥сцевих рад розм≥щувати державн≥ замовленн¤ на виробництво, експорт ≥ ≥мпорт товар≥в серед суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, не ставить пр¤моњ вимоги розм≥щенн¤ њх на конкурсн≥й основ≥, а лише "¤к правило". ј частина 3 ст. 21,, встановлюЇ, що ≥ноземн≥ суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥ користуютьс¤ р≥вними правами ≥ повинн≥ нести р≥вн≥ обов'¤зки з суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни в раз≥ проведенн¤ конкурсу на розм≥щенн¤ державного замовленн¤.
Ѕ≥льш ефективно регулюЇ под≥бн≥ аспекти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ «акон ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти". «окрема ст, 5 цього «акону передбачаЇ що в≥тчизн¤н≥ та ≥ноземн≥ виконавц≥ беруть участь у процедур≥ закуп≥вл≥ на р≥вних умовах, але передбачаЇ певн≥ застереженн¤ щодо захисту в≥тчизн¤ного ринку, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в ст. 6. «акону.
“ак передбачаЇтьс¤, що замовник надаЇ перевагу тендерн≥й пропозиц≥њ, подан≥й в≥тчизн¤ним виробником, шл¤хом застосуванн¤ преференц≥йноњ поправки до њњ ц≥ни або обмежуЇ участь у процедур≥ закуп≥вл≥ виключно в≥тчизн¤ними виробниками у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за умови, що оч≥кувана варт≥сть предмета закуп≥вл≥ не перевищуЇ суму, екв≥валентну: дл¤ товар≥в Ч 200 тис¤чам Ївро; дл¤ послуг Ч 300 тис¤чам Ївро; дл¤ роб≥т Ч 4 м≥льйонам Ївро. –озм≥р преференц≥йноњ поправки встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ 10 в≥дсотк≥в ц≥ни тендерноњ пропозиц≥њ.
ѕреференц≥йна поправка до ц≥ни тендерноњ пропозиц≥њ, поданоњ п≥дприЇмствами ”крањнського товариства сл≥пих, ”крањнського товариства глухих, —п≥лки орган≥зац≥й ≥нвал≥д≥в ”крањни та п≥дприЇмствами ”крањни, прац≥вниками ¤ких Ї особи, що в≥дбувають покаранн¤ в м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥, незалежно в≥д суми оч≥куваноњ вартост≥ закуп≥вл≥ встановлюЇтьс¤ у розм≥р≥ 15 в≥дсотк≥в ц≥ни тендерноњ пропозиц≥њ, нав≥ть за умови участ≥ у процедур≥ закуп≥вл≥ лише в≥тчизн¤них виробник≥в.
” раз≥ ¤кщо предметом закуп≥вл≥ Ї послуги чи роботи, що зд≥йснюютьс¤ на територ≥њ ”крањни, замовник маЇ право вимагати в≥д ≥ноземного виконавц¤, що бере участь у процедур≥ закуп≥вл≥, виконанн¤ цих послуг чи роб≥т з використанн¤м в≥тчизн¤ноњ сировини, матер≥ал≥в та робочоњ сили.
ѕравду кажучи, законодавство р¤ду ≥нших крањн встановлюЇ набагато спри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ нац≥ональних товаровиробник≥в. Ќаприклад, законодавством про ур¤дов≥ поставки —Ўј встановлюЇтьс¤, що закуп≥вл¤ товар≥в ≥ноземного походженн¤ можлива лише, ¤кщо в≥дсутн≥ аналог≥чн≥ товари нац≥онального виробництва або товари нац≥онального виробництва аналог≥чноњ ¤кост≥, або ¤кщо ≥мпортн≥ товари дешевш≥ б≥льш н≥ж на 50% н≥ж товари нац≥ональних виробник≥в аналог≥чноњ ¤кост≥.
ўо стосуЇтьс¤ суто нетарифних засоби митноњ пол≥тики, що передбачен≥ украњнським законодавством, ми можемо њх класиф≥кувати на: к≥льк≥сн≥ обмеженн¤, та так≥ специф≥чн≥ його р≥зновиди, ¤к добров≥льне обмеженн¤ експорту та ембарго; застосуванн¤ ≥ндикативних ц≥н, особливост≥ митних процедур та митн≥ режими, особливост≥ адм≥н≥стративних процедур та дозв≥льна система, антидемп≥нгов≥, антисубсидиц≥йн≥ та спец≥альн≥ заходи.
Ќ≈“ј–»‘Ќ≤ «ј—ќЅ» ћ»“Ќќѓ ѕќЋ≤“» »
| «ћ≤—“ | ƒјЋ≤ | Ќј«јƒ |